Математика
МАТЕМАТИКА
Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є складники предметної компетентності – знання, уміння та навички, здатність їх застосовувати у навчальних і життєвих ситуаціях.
Контроль навчальних досягнень учнів рекомендуємо здійснювати шляхом поточної перевірки (1–4 класи) і тематичної перевірки (2–4 класи).
Поточну перевірку рекомендуємо проводити в усній і письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Цей вид контролю передбачається учителем під час підготовки до кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі самостійної роботи — короткотривалої (10–15 хвилин) письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Поточний контроль не обов’язково проводиться фронтально; його результати не завжди відображаються у балах.
Тематичну перевірку радимо здійснювати в письмовій формі. Вона охоплює зміст теми або логічно завершеної її частини. Проводити її доцільно у вигляді контрольної роботи – комбінованої або роботи тестового характеру – 4 рази за семестр. Бажано, щоб робота містила 14 математичних операцій (арифметичних дій, визначення порядку дій, встановлення відношень, перетворення одиниць величини, логічних дій тощо) у другому класі, 16 – у третьому, 18 – у четвертому.
Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв.
Окремим видом тематичного контролю може бути перевірка навичок усних обчислень у межах програмових вимог. Перевірку доцільно здійснювати один раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках тощо). Обсяг роботи має містити не більше 12 математичних операцій.
Перевірка навчальних досягнень учнів в усній формі
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів в усній формі є: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура математичного мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.
Усні відповіді учнів оцінюються за такими показниками (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомоги вчителя
|
2
|
Учень/учениця розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання
|
3
|
Учень/учениця розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
|
|
5
|
Учень/учениця відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії
|
|
6
|
Учень/учениця відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця виділяє суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії
|
8
|
Учень/учениця розкриває сутність математичних понять, ілюструє їх прикладами; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії
|
9
|
Учень/учениця усвідомлено відтворює навчальний зміст, ілюструє відповіді прикладами з реального життя; виконує завдання, які потребують значної самостійності; виправляє помилки, на які вказує вчитель
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій; знаходить і виправляє власні помилки
|
11
|
Учень/учениця демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; застосовує елементи пошукової діяльності; володіє навичками самоконтролю
|
12
|
Учень/учениця виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач; об’єктивно оцінює свою роботу
|
Критеріями оцінювання письмових робіт є правильність і обсяг виконаної роботи.
Під час перевірки слід розрізняти грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки рекомендуємо прирівнювати до однієї грубої.
До грубих помилок належать:
- неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок;
- неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія);
- незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей;
- невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.
Негрубими помилками є:
- неправильно виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;
- відсутність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим результатам;
- не доведене до логічного кінця перетворення величин;
- неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі;
- неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання;
- помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.
Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.
Письмові роботи оцінюються за такими показниками (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Робота виконувалась, але допущено 9 і більше грубих помилок
|
2
|
Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 8 грубих помилок
|
3
|
Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 7 грубих помилок
|
Середній
|
4
|
Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6 грубих помилок
|
5
|
Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
|
6
|
Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
|
Достатній
|
7
|
Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
|
8
|
Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
|
9
|
Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
|
Високий
|
10
|
Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
|
11
|
Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого
|
12
|
Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого
|
Оцінювання контрольної роботи тестового характеру рекомендуємо здійснювати таким чином: якщо завданням перевіряється одна математична операція, то за кожну правильну відповідь виставляється 1 бал, за неправильну відповідь або невиконане завдання – 0; якщо перевіряється дві та більше математичні операції, за кожну виконану правильно виставляється по 1 балу. Водночас, якщо в складеній сюжетній задачі правильно виконано деякі дії, але правильного розв’язку задачі не одержано, то ставиться 1 бал. Всі бали додаються й одержаний загальний бал переводиться в оцінку за шкалою.
Шкала переведення тестового балу в оцінку
Оцінка
|
«1»
|
«2»
|
«3»
|
«4»
|
«5»
|
«6»
|
«7»
|
«8»
|
«9»
|
«10»
|
«11»
|
«12»
|
Загальний бал
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5-6
|
7
|
8-9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
Загальний бал
|
1
|
2
|
3
|
4-5
|
6-7
|
8
|
9-10
|
11-12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
Загальний бал
|
1
|
2
|
3-4
|
5-6
|
7-8
|
9
|
10-11
|
12-13
|
14-15
|
16
|
17
|
18
|
|