Завжди існувала проблема вдосконалення навички читання для досягнення мети потрібні дві умови потрібні дві умови:

-  час;

-  тренування;

Навичка читання характеризується чотирма якостями:

1)    правильність:

2)    швидкість;

3)    свідомість;

4)    виразність.

Дитина навчається добре читати тоді, коли багато читає.

Для вдосконалення навички потрібно заохотити дітей до багаторазового перечитування будь-якого твору.

Для цього необхідно підключити спеціальні вправи, що впливають на основіні предмети читання.

Якість читання залежить від точності зорового сприймання, від чіткої вимови, від правильного дихання.

ЗАВДАННЯ.

1. Чітко промовити окремі звуки, склади, слова, словосполучення, речення, скоромвки, прислів'я, приказки, лічилки, коротенькі віршики. 

З вказівкою місця, де набрати повітря. 

В різному темпі, з різною силою голосу.

2. Прочитати слова і визначити в них спільну буквенну частину, букви, якими відрізняються слова. 

Добирання слів з однаковим суфіксом, префіксом, коренем.

весна                   човен                            Маша                            білка

весна                   човен                            Даша                            білка

весна                   човен                            Маша                            білка

весна                   човен                            Маша                            білка

весна                   човен                            Саша                            білка

весна                   човен                            Маша                            білка

ПІВНИКИ

Знов півники на квітнику _______      _____________на____________

розквітли так блакитно, _________  _____________   _______________,

що я від тебе їх ніяк _____я  _____   _________________ їх __________

не можу відрізнити. не________   _________________________.

                                                                           (А. Костецький).

На одній таблиці до 10 слів. Даємо на опрацювання 10-15 секунд.

вікно          стільки ж

муха           айстра

рама           аж  ось

зима           корд

заєць          адже ж

коса            акула

коза            байка

кіно            барліг

лото           балет

рись           банан

тигр           басейн

Установка під час роботи: "Читай і запам'ятовуй!".

І. Читання слів, записаних на картках за визначений час (4-5 слів).

Починаємо роботу у післябукварний період!

- гуси, маки, моря;

- сади, риба, сила;

- ліси, каша, рука.

- ряска, казка, маска;

- верба, земля, річка;

- учень, школа, батько.

- малина, калина, зозуля;

- дітлахи, машина, людина і т.д.

Установка під час роботи. "Зосередбте погляд на зірочках, або на вертикальній лінії. Намагайтесь побачити букви, які записані зліва та справа". (10-15 сек.).

  а) вправи з точкою;    

В основі  таких вправ завдання: дивитись, не зводячи очей, на повну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою (букви, цифри та ін.). Наприклад:

         ми ˙ ти     т ˙ и     во ˙ на     мій       8

                                                     .         .

                                                               3

  б) картки з пірамідками;

  в) "Заплющити очі"

учень читає вголос простий, не знайомий йому текст. Раптом вчитель дає команду заплющити очі. Учень із заплющеними очима  проговрює ті слова, які він встиг побачити на той момент, коли пролунала команда. Кількість цих слів і покаже, чк далеко очі випереджають промовлення. Інший варіант такого завдання: вчитель стоїть поруч з учнем, який читає, і, не попередивши його, затуляє каркою текст. Учень "дочитує" те, що встиг побачити. Оцінки за таку роботу не ставлять.

         а) поставити лікті на парту, обертати кісті рук в різних напрямках;

         б) витягнути руки, чкласти разом долоні, зводити і розводити складені разом пальці;

         г) випрямити долоні, вказівним пальцем однієї руки натискувати на першу фалангу пальців другої руки, піднімаючи та опускаючи їх;

         д) із силою стиснути  по черзі пальці обох рук в кулак;

         е) по черзі обертати пальці рук у різні боки;

         є) повільно і плавно стискувати в кулак пальці витягнутих рук, поступово збільшуючи темп до максимального, а потім знову зменщуючи його;

         ж) постукування по парті зігнутими пальцями обоз рук – спочатку разом, потім кожним пальцем окремо;

         з) почергове згинання пальців однієї руки вказіним пальцем другої;

         и) витягнути руки, легко потрусити ними, розім'яти кисть однієї руки пальцями іншої.

         Вони застосовуються для розвитку у дітей поля читання й виконуються з дотриманням 25-секундного нормативу, який надалі скорочується до 12 сек. Таблиці виготовляються для кожного школяра.

Відомо, що початковим моментом у засвоєнні знань є сприймання навчальної інформації. Від розвиненості зорових і слухових сприймань у значній мірі залежить якість пізнавальної діяльності.

      Розвитку зіркості і уважності, необхідних для швидкого читання, сприяють зорові диктати. Щоб ця корисна вправа не звелась до механічного копіювання, необхідно насамперед скласти набір речень, починаючи з невеличкою, цілком доступного для сприймання всіма учнями класу. Потім обсяг речень поступово збільшується на одну-дві букви. Різноманітність збільшення навантажень сприймання – це перша необхідна умова. Друга – обмеженість часу експозиції речень відповідно до швидкості читання учнів. Час сприймання тексту розраховується так, щоб поступово кожної секунди доводилось сприймати все більшу кільуість  букв. Третя умова – одночасне збільшення обсягу сприймання і скорочення часу експозиції – спонукає учнів до уважного і швидкого читання експонованого речення. Текст має бути написаний такими буквами, щоб його вільно читали учні з останньої парти. Речення демонструється на певний час (4-7 сек.).

      Один диктант, обсягом 6 речень, можна давати 1-2 рази на тиждень. Перед експозицією кожного речення слід мобілізувати увагу всіх учнів, підкреслюючи, що речення буде показане лише один раз і на короткий час. Варто щоразу нагадувати, щоб діти уважно і швидко читали, вдумувались у зміст речення, проговорювали його про себе і лише після цього швидко і точно записували.

      Слухові диктанти доцільні на уроках  мови у вигляді п'ятихвилинок 1-2 рази на тиждень. Треба зауважити, що чергування внаписанні зорових і слухових диктантів позитивно впливає на формування навички омислено й швидко сприймати навчальну інформацію. Перед написанням слухового диктанту обов'язково потрібно попередити учнів, щоб вони повністю прослухали речення, продумали зміст, мовчки повторили його і лише після цього швидко й точно його записали. Речення диктується один раз (без повторення).

       Перед початком зорового і слухового диктантів доцільно використати хвилини каліграфії. Вчитель пише на дошці заплановані букви або окремі їх сполучення, складні для школярів. Особливу увагу бажано звернути на структуру основнихх елементів букв – засвоївши їх, діти писатимуть правильно. Вчитель завжди має коментувати написане, виділяючи будову і назву кожного елемента і букви в цілому. Всі елементи малих і великих букв, які пишуться згори донизу, диктуються лічбою (раз, два, три) … . А ті, що пишуться знизу догори – зі звуком (і).

       Перед початком диктантів класовод ще раз попереджує учнів, що перепитувати та зазирати в зошит сусіда не можна. Писати треба швидко. Ті, що закінчили, повинні вигукнути: "Перший!", "Другий!" і т.д.

Написаний текст диктанту слід одразу перевірити й виставити оцінки з краснопису і орфографії.  Щоб не витрачати на це багато часу, на кожний ряд призначаються помічники вчителя.

       Коли набір речень записаний, учням пропонується прочитати скоромовкою зі швидким постукуванням ручкою або олівцем. Кожне речення читається 6 разів з прискоренням. Читати всі шість речень поспіль не рекомендується, бо швидкість у такому разі зростає повільно й на виконання вправи витрачається багато часу.

Особливу увагу слід звернути на навчання дітей вміння швидко стукати олівцем або ручкою під час читання. Тут також є певні сектети. Дітям треба розповісти, що при посткуваннілікоть карще покласти на парту, долоню притиснути до поверхні парти. Олівець або ручку беруть великим і вказівним пальцями за нижній кінець, щоб помах був мінімальним, легко стискують. При постукуванні рухаються тільки пальці.

       Після виконання вправи діти ланцюжком читають речення, а вчитель коректує швидкість та вимову.

       Ця вправа теж має на меті формування навичок краснопису. Водночас вона ефективно сприяє підвищенню швидкості аналітико - сиснтетичних процесів.

Списування тексту практикується в школах, але здебільшого учні виконують його механічно, тому воно мало впливає на розвиток зорового сприймання…

Списуючи текст, учні мають спиймати його певними дозами, тимчасово запам'ятовувати графічне оформлення кожної дози, щоб правильно відтворити (користуючись оперативною пам'яттю). Отже, для розвитку зорового сприймання треба, щоб учні осмислено списували, прочитавши частину тексту, усвідомивши її зміст, швидко записали, намагаючись якомога рідше заглядати в текст. Тож перед списуванням щоразу слід нагадувати дітям, щоб, прочитавши речення або його частину, вони вдумались у зміст, повторили подумки, придивилися до слів, розділових знаків і лише після цього швидко й безпомилково записали. Внутрішнє проговорювання слів сприяє не лише запам'ятовуванню, а й уточненню та диференціації сприймання. Звичайно, текст для списування має відповідати навчальним можливостям учнів.

       Вправи на списування (5-10 хв.) слід давати на уроках мови. Періодично слід контролювати швидкість списування: вчитель фіксує, скільки слів списано кожним учнем протягом певного часу (наприклад, 5 хв.). Списування тексту можна супроводжувати виконанням певних граматичних завдань.

 12. Вправи на розвиток антиципації

      У ході читання сприймається та частина тексту, яка припадає на зону чіткого бачення. Але завдяки периферійному баченню частково сприймається і текст у зоні бокового, периферійного зору, тким чином зір нібито забігає наперед, готуючись до сприймання в основній зоні. За схопленням контурів наспупних слів, на підставі змісту сприйнятого читець здогадується, яке слово має бути наступним, і сприймає його не читаючи. Це передбачення слова (іноді-кількох) називається антиципацією.

     Здатність антиципації можна і слід розвивати в учнів, бо вона сприяє швидкості читання. Розвивати і дітей антиципацію треба з І класу. Для цього корисно практикувати читання тексту, в якому даються слова з пропущеними буквами, потім-речення з пропущеними словами. Наприклад, ма…а, та…о, пар…а, ст…л; Випав… .; Петрусь ловить ри… .; Сонце світить, та не … .; і т.д.

    Для добору слів і речень можна скористатися підручником мови для І класу, зокрема вправами, де потрібно вставити пропущені букви, слова. У 2-х й 3-х класах млжна практикувати читання незакінчених речень. Наприклад, Правий берег річки … .; Учні пішли в … .; Хай буде мир в усьому … . Для набору такого типу речень можна також скористатися вправами з підручниками мови.

       У кінці кожного уроку читання проводяться стимулюючі самозаміри швидкості читання вголос і про себе. Одержані показники учні записують до зошитів. Ця вправа особливо подобається дітям, бо викликає у них дух змагання. При читанні вголос треба прагнути, щоб діти читали зі швидкістю 300 слів за хв. Але вчителю треба стежити за тим, щоб діти не гуділи, а виразно вимовляли приголосні та наголошені голосні.

       Також необхідно проводити заміри на початку І чверті, а потім у кінці кожної чверті, навчального року. Прийоми практикуються різн; більш економічний такий. Текст книги вчитель заздалегідь розбиває на невеличкі абзаци чи групи речень. Нумерує їх і підраховує кількість слів (знаків) у кожному. На уроці проти прізвища учня відмічає номер відрізка, прочитаного  ним тексту і за годинником фіксує час читання. По тому встановлює його швидкість, поділивши кількість прочитаних слів на затрачений час (у хвилинах). Замірявши швидкість читання всіх учнів доцільно вивести середню швидкість читання класуі скласти список у порядку зниження показника швидкості читання.

       Систематичний облік швидкості читання – не лише стимул, а й засіб для відповідної корективної роботи з учнями.

         а) читання протягом 20 хвилин будь-якої книжки українською мовою;

         б) читання скоромовкою 5 рядків тексту з підручника, запропонованих вчителем, і цей же урок з відривом погляду від тексту.

         Перша частина домашнього завдання перевіряється, збираючи читацікі щоденники на перевірку. В них фіксується:

-         дата;

-         назва книжки;

-         час, затрачений на читання;

-         підпис батьків.

Друга частина домашнього завдання перевіряється кожного дня на уроках з читання, з української мови, в позаурочний час.

                        ЛІ   ТО                                             ЖИ  ТО

                  ЛО             ТО                                    РИ           БАК

               РИ                     БА                             ЛІ                    ТО

            ВІ                             КО                    ЛО                            ША

        СИ                                    ТО          СОН                                     ЦЕ

     НО                                           ГА   МА                                              КИ                                                                                                                                       

 

Завдання:

-         назвіть слова, які запам'ятали;

-         складіть речення з цими словами;

-         спробуйите об"єднати речення в невеличку розповідь і т.д.

                   Що посієш …

                   Вік живи …

                   Напишеш пером …

 

                            1) Більше діла -               і держи язик за зубами.

                            2) Хто мовчить,              зложиться мова.

                            3) Слово до слова -         буває гірко.

                            4) І від солодких слів      той двох навчить.

                            5) Їж борщ з грибами     менше слів.     

 3. Передбачити зміст твору за прочитаним:

                   а) заголовком;

                   б) заголовком і початком;

                   в) заголовком і кінцівкою;

                   г) заголовком і ланцюжком опорних слів.

         1. Вправа "Буксир". Ведучий рухається в пришвидшеному темпі. Ведучий веде указкою на одне слово швидше. Читаючий намагається наздогнати ведучого.

         2. Читач є дощиком (гудіняи) пристукуючи.

         Всі вправи починаються використовуватись лише тоді, коли досягнуто безпомилкового читання.

         Розвитку уваги до слова, кмітливості сприяють різноманітні загадки, побудовані на мовному матеріалі.

До складу багатьох слів, правопис яких вивчається напам'ять, входять словосполучення до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Пропонуємо учням виписати із словника чи підручника  "музичні" слова. Наприклад: дорога, ремонт, місто, фарба, тополя.

Вчитель записує загадки на дошці чи вивішує плакат з кількома загадками.  Відгадками мають бути слова, правопис яких програма рекомендує запам'ятати. Відгадки учні записують, правопис їх перевіряється за словничками. Матеріал для гри:

1) Я у батька третій син, а дітей у нього сім, маю четверо сестер, звуть усі мене … (Четвер).

2) Я дерево-красень, звуть мене ... (ясень)