Потреби сучасного споживача невпинно зростають, як кількісно, так і якісно. Свідомо чи несвідомо люди розширюють асортимент предметів та послуг, якими вони користуються. Транспортні засоби доставляють їм екзотичні, раніше не знані товари з віддалених місць, а потім ті стають невід’ємною частиною їхнього повсякденного життя. Реклама нових продуктів і послуг невпинно бомбардує споживчий ринок. Поступово та непомітно споживання перетворюється на дуже важливу частину життя людей, забирає їхній час і фінансові ресурси, заволодіває думками. Колись на виробництво товарів та надання послуг йшло набагато менше часу та праці людей. Люди були свідомі того, наскільки тяжко та дорого виробляти, транспортувати й розподіляти товари; тому вони визнавали за моральну чесноту бережливе ставлення до речей, що дозволяло подовжити їхнє використання. Сьогодні більшість людей так не вважає. Все більше членів сучасного суспільства, справедливо названого споживацьким, користуються споживчими товарами дуже нетривалий час, легко викидаючи їх на смітник задовго до закінчення терміну експлуатації.
Причини зростаючого споживання:
• Подальше збільшення обсягів використання природних ресурсів та енергії. Наприклад, кожні 15 років людство використовує вдвічі більше руди та інших природних копалин, ніж у попередні роки. • Скидання до навколишнього середовища дедалі більшої кількості речовин, що забруднюють повітря, воду та ґрунт. Люди викидають побутові та промислові відходи на сміттєзвалища, побутові та промислові стічні води — у річки, озера й моря; вихлопні гази автомобілів та промислових підприємств забруднюють атмосферу. • Зростання чисельності населення. За сучасними оцінками, населення Землі перевищує 6 мільярдів людей. На початку ХХ століття на планеті жило менше 2 мільярдів людей, а в середині ХХІ століття, найімовірніше, нас буде понад 10 мільярдів. Все це створює серйозні проблеми для збалансованого (сталого) розвитку сучасного суспільства. Саме тому сьогодні, як ніколи раніше, люди мають замислитись над раціональним використанням товарів і послуг та почати втілювати його на практиці. Кожен із нас повинен навчитися: • обирати й купувати товари, що мають кращу якість, служать довше й надійніше; • вимагати від виробників застосовувати для виготовлення товарів відновлювані матеріали та джерела енергії; • активно підтримувати вторинну переробку матеріалів; • сприяти багаторазовому використанню товарів тривалого користування; • дуже вимогливо й обережно ставитися до введення у виробничі процеси нових природних ресурсів і джерел енергії; та • заохочувати оптимальне, екологічно розумне використання транспортних засобів для перевезення товарів на короткі та довгі відстані.
У результаті різноманітних процесів виробництва і споживання сировина, природні ресурси перетворюються на відходи. Залишкові та побічні продукти цих процесів перетворення, що потрапляють безпосередньо до повітря та води, називаються викидами. Залишкові продукти, які зазнають подальшої обробки перед утилізацією, називаються відходами. Отримані відходи можна повторно використовувати, переробляти, передавати на подальшу переробку (задля зменшення токсичності), спалювати (задля зменшення об’єму) чи захороняти на звалищах.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ,ЩО:
• Кожного року в містах і селищах України накопичується близько 1 млрд тонн твердих відходів, з яких приблизно 10% використовуються як вторинні ресурси. Більшість відходів потрапляє на звалища, терикони, які нині займають площу 160 тис. га, а загальний об’єм їх становить понад 25 млрд тонн. • На кожного мешканця Києва на рік припадає приблизно 100 відер або 180-220 кг твердих побутових відходів. За рік у місті утворюється близько 800 тис. тонн, або понад 3 млн м3 сміття. • Типовий розподіл вмісту відра для сміття у великих містах України такий: – папір — 41%, – органіка — 21%, – скло — 12%, – залізо — 10%, – пластмаси — 5%, – гума і шкіра — 3%, – текстиль — 2%, – алюміній — 1%. |