Самофат Ірина Олексіївна,

вчитель початкових класів,

спеціаліст І кваліфікаційної категорії,

стаж роботи 22 роки

                                                Поганий вчитель подає істину,

                                                Гарний учить її знаходити.

                                                                                                                             

                                                                    А.Дістервег

  Скільки надій, фантазій, очікувань і переживань мають маленькі дошкільники, коли готуються стати першокласниками. Безліч питань турбує їхні щирі серця. Довірливо перекладають вони свої рученята з теплих маминих рук у наші – руки педагогів. І яка колосальна відповідальність лягає на наші плечі з перших хвилин знайомства з дітьми. Перше і основне завдання вчителя початкової школи – підтримати цей вогник прагнення до пізнання нового, допомогти підніматися сходинками знань до нових вершин.

   Досвід показує, що оточення, в яке попадає дитина з перших днів шкільного життя, шокує її. Адже вже в першому класі вчорашній дошкільник ознайомиться з величезною кількістю нової для нього інформації, яку необхідно сприйняти, осмислити, засвоїти.

Одночасно дитина попадає в незвичні для неї обставини навчальної діяльності, що дуже відрізняється від його попередньої переважаючої форми діяльності – ігрової. Це напружений період у житті дитини, оскільки назріває протиріччя між зростаючими інтелектуальними можливостями й «дитячими» видами роботи. Адже школа ставить перед учнями ряд завдань, які не пов’язані з їхнім досвідом. Тому важливо приділяти якнайбільше уваги для формування позитивної мотивації навчання у маленьких школярів.  А для цього, насамперед, не змушувати дітей до навчання, а розвивати у них пізнавальні інтереси і потреби, бажання долати труднощі навчальної роботи.  Тому що від рівня сформованості мотивації навчання залежатиме психологічна комфортність дитини. Навчання дітей, їх психологічний розвиток та виховання неможливо здійснювати без мотивації школярів на певну діяльність. Мотиваційна сторона навчання є поштовхом до будь – якої діяльності людини, а значить і до будь-якого виду навчання.

  Оскільки у молодших школярів внутрішня пізнавальна мотивація ще формується, і воля, так необхідна у навчанні, ще недосить розвинена, необхідно підтримувати максимальну різноманітність мотивів навчання. Треба викликати в дітей різну мотивацію: ігрову, змагальну, престижну, трудову, творчу, спортивну тощо. 

  Ми знаємо з психології, що внутрішній світ школяра переважно визначається емоціями. А значить, дитина повинна відчувати позитив, радість пізнання. Найбільшою мірою це виявляється в ситуації успіху, внаслідок чого і виникає мотивація до подальшого набуття знань. А учні, мотивовані на успіх, виявляють наполегливість у досягненні  мети. Тому успіх кожного учня  повинен бути поміченим, хай навіть невеликий, набагато менший, ніж у інших. Але обов’язково він повинен бути  відмічений усіма. А про негаразди краще поговорити з дитиною наодинці. Не будемо забувати і про розвиток творчих здібностей учнів, адже це теж є важливим завданням школи.

  Творчість передбачає співпадання мотиву та мети, тобто захопленість самим предметом, самою діяльністю. Цього майже неможливо досягнути без використання ігрових елементів в навчанні. Не слід забувати, що те, що людина робить з любов'ю, вона постійно удосконалює, реалізуючи все нові задуми, народжені в процесі самої роботи. В результаті новий продукт його діяльності значно перевершує його початковий задум. В цьому випадку можна говорити про те, що мав місце розвиток діяльності по ініціативі самої особистості (фактично саморозвиток особистості), а це і є творчість.

   Вважаю, що основними напрямками моєї роботи з цього питання є створення сприятливого психоемоційного мікроклімату на уроці; оптимізація пам’яті, уваги, мислення; індивідуалізація процесу навчання; добір відповідних форм, методів роботи. 

Створення сприятливого психологічно-емоційного мікроклімату - це основа, на базі якої формується і розвивається творчий процес. Сприятлива для творчої роботи, допитливості, атмосфера формується у результаті поєднання кількох факторів: достатньої мотивації діяльності на кожному з етапів уроку, варіативність у виборі завдань, використання елементів технології «Створення ситуації успіху» тощо. 

   Роботу з мотивації навчальної діяльності, вважаю, слід починати з психологічного настрою на роботу, оскільки існує об’єктивна потреба у внутрішній готовності учнів сприйняти навчальну інформацію та діяти в ній. Для цього урок слід починати з психологічної установки на роботу. Для мотивації навчальної діяльності на етапах цілепокладання та проектування необхідно опиратись на суб’єктний досвід учнів, поєднувати зміст навчального матеріалу з явищами життя, доводити необхідність засвоєння матеріалу для майбутнього. Роботу учнів на етапі виконання плану діяльності варто мотивувати шляхом використання різних форм та методів роботи. При цьому основним мотивом діяльності є включення учнів у цікаву, незвичайну діяльність.

  Багато уваги на уроках приділяю використанню цікавого, яскравого наочного матеріалу. Дієвим засобом оптимізації мислення є використання у структурі різного роду творчих завдань, опора на суб’єктний досвід учня, використання проблемно-пошукових та евристичних методів роботи.

 Слід завжди пам’ятати:  людина, яка виконує роботу, що приносить радість, відчуває прилив творчих сил. Працює вона тоді швидко і успішно.

  Моє глибоке переконання – урок в сучасній школі повинен носити творчий характер. Тому і сам вчитель повинен знаходитись у стані безперервного пошуку та творчого горіння, вивчати найкраще в досвіді передових педагогів, самому шукати можливі, більш ефективні підходи пояснення нового матеріалу і повторення вивченого матеріалу.

«Учитель - майстер життя»,- кажуть у народі.                         Основне його завдання - навчити дітей  жити, бути людьми на землі. Тому ідеал сучасного навчання –це не  особистість  з енциклопедично розвиненою пам’яттю. Це особистість з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з комунікативними навичками та креативним підходом до вирішення виникаючих питань. 

  Хочу поділитись невеличким практичним досвідом. Приведений нижче урок охоплює не  лише матеріал програми з даного предмету, а і поєднує в собі знання, отримані на уроках читання, малювання, музики, навчання  грамоти.